Заступник голови Держагентства з електронного урядування Олексій Вискуб: "До кінця 2018 року маємо презентувати 100 найбільш важливих е-послуг"

Автор: Т.Галковська 
Україна поступово, але впевнено переходить в онлайн. Майже кожен місяць уряд звітує про нові сервіси, якими можна скористатися лише за допомогою комп’ютера. Зареєструвати бізнес, земельну ділянку, отримати ліцензію на будівництво чи допомогу при народженні дитини тепер можна без черг. Які ще послуги держава надає "в один клік", в яких реєстрах буде використовуватись блокчейн, чи є економічний ефект від переходу сервісів в онлайн? На ці та інші питання в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" відповів заступник голови Державного агентства з електронного урядування Олексій Вискуб.

- Які нові послуги з’явилися цього року?

- У кінці 2016 року Уряд України затвердив Концепцію розвитку електронних послуг до 2020 року. Незважаючи на бюрократичну назву "концепція", цей документ є дуже практичним, це, фактично, наша дорожня карта, а головне - це наш "ключ" до всіх органів влади, а іноді й "меч" для окремих відомств та чиновників, які чинять спротив.

Серед головних KPI документ визначає запровадження до кінця 2018 року майже 100 найбільш пріоритетних адміністративних послуг онлайн відповідно до вимог ЄС. Фактично, це найбільш масові, суспільно важливі та, нажаль, корупційні послуги у таких сферах як земельні відносини, будівництво, транспорт, питання державної реєстрації речових прав або громадських актів, екологія, соціальний захист тощо.

ТОП-10 вже доступних електронних послуг я вважаю такі:

Також, послуга з реєстрації дитини через складність нормативної бази перші місяці буде працювати таким чином, що заявник має особисто забрати результат або свідоцтво принесуть до пологового будинку. Але впевнений, що до березня ми вже приймемо необхідні зміни й результат також буде дистанційним.

Слід також розуміти, що частину послуг зробити повністю електронними на сьогодні складно. Наприклад, видача паспорту. Ми розуміємо, що є певні зауваження громадян до надання цієї послуги і спільно з Державною міграційною службою розпочали такий проект, який дозволятиме робити онлайн попереднє заповнення необхідних даних, що дасть можливість значно скоротити час на особистий візит та загалом пришвидшить охоплення населення України ID-картками та закордонними паспортами з біометрикою.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ – ЛІКВІДАЦІЯ РЕЙДЕРІВ ТА ХАБАРІВ

-  Чи є економічний ефект від введення цих послуг?

- Ми дуже активно слідкуємо за підходами до цих питань в ЄС. Так, загальноєвропейська статистика показує, що після запровадження електронної послуги до того моменту, як 50% цільової аудиторії такої послуги перейде в онлайн, проходить 2-3 роки. Ментально та технологічно наші громадяни готові поки що значно менше, отже справжній бум використання е-послуг в Україні я очікую десь у 2019 році.

Також, цікавим є підходи ЄС до оцінки економічного ефекту. Але більша частина їх методик для нас не підходить. Дуже часто в ЄС вимірюють економію на надання е-послуги в бек-офісі або економію громадянина. В Україні ж найбільш ефект – це боротьба з побутовою корупцією при наданні послуги. Наприклад, не для кого не секрет, що по окремих послугах із зазначеного мною списку ТОП дуже часто є "додаткові вимоги" чиновника до заявника і рівень цих "вимог" іноді вражає. Так от для нас дуже важливо порахувати не прямий економічний ефект, як в ЄС, а, саме, "тіньовий" - наприклад, наскільки вдалося побороти корупцію у сфері будівництва завдяки онлайн послугам. Тут точно можна отримати конкретну цифру, яка вразить всіх. Ці кошти просто витягуються з карманів громадян та бізнесу.

Не менш важливим є порахувати мінімізацію втрат від зловживань чиновників, які тепер стають неможливим. Я маю на увазі не вимагання хабаря, а, наприклад, призначення "лівих" допомог чи неправомірна перереєстрація об’єктів.

Але слід розуміти, що справжні електронні послуги з’явилися в Україні рік-два тому назад і поки ми не маємо такої аналітики. Перше таке дослідження ми плануємо провести вже в першій половині наступного року і впевнений, що результат буде вражаючим. Бо ці дані про розміри хабарів та зловживаннях на адміністративних послугах поки публічно нікому не відомі.

- Чи впроваджується оптимізація самих послуг? Сьогодні багато даних держава переводить в реєстри, і, можливо, багато довідок чи документів громадяни можуть і не збирати – всю інформацію чиновники зможуть знайти самостійно.

- Безумовно. Наш ключовий принцип – спочатку реінжиніринг та оптимізація і лише потім електронна послуга. Ми не збираємося робити автоматизацію задля автоматизації – інакше це пуста робота та "електронний популізм".  Якщо порядок послуги передбачає подання 10 документів чи довідок інших органів влади, то навіщо автоматизувати такий хаос? Щоб отримати автоматизований хаос?!

Сьогодні в нас є потужна підтримка міжнародних партнерів таких як Швейцарсько-українська програма EGAP, Проект TAPAS за підтримки USAID та UKAID, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, європейський проект Egov4Ukraine, які чітко розуміють наш план та допомагають у запровадженні електронних послуг експертно та фінансово.

Кожна наша е-послуга стала простішою або безпечнішою. Наприклад, у випадку реєстрації договорів оренди землі перелік документів від заявника не змінився, але за рахунок запровадження електронної взаємодії з Державним земельним кадастром повністю нівелюються питання рейдерства, помилок чи зловживань через он-лайн перевірку наявності такої земельної ділянки та його власника.

І взагалі 2017 рік став історичним для розвитку електронної взаємодії та розвитку інтероперабельності державних реєстрів, без яких неможливе реальне спрощення адміністративних послуг та запровадження електронних послуг. Саме цього року в Україні стартувало запровадження системи електронної взаємодії за відомим на весь світ естонським підходом X-Road. Український варіант за результатами публічного конкурсу отримав цікаву назву – "Трембіта"). Як відомо цей інструмент використовувався для зв’язку між віддаленими селами в горах, або через нього повідомляли про важливі події – народження дитини, шлюб або смерть. Тож дуже влучна та автентична назва.

- До речі, про реєстри. Які вже існують і які з’являться найближчим часом?  

- У 2017 році ми провели комплексне дослідження всіх державних реєстрів та баз даних, до якого потрапили понад 140 систем. Дуже довго в Україні реєстри розвивалися хаотично через що ми маємо погану актуальність даних, значне дублювання, а загалом низьку ефективність. А знову страдають громадяни, які або вимушені давати одні й ті ж самі довідки в багато установ, або стикаються із зловживаннями та помилками.

Наше ключове завдання – упорядкування даних та державних реєстрів, щоб зупинити їх хаотичне створення та розвиток через розробку нового закону. Проект вже готовий та проходить публічні обговорення.

Також, в Україні досі не створені всі так званні базові реєстри. Наприклад, реєстр адрес або містобудівний кадастр – і це плани на 2018 рік. Адже, наприклад, через відсутність реєстру адрес всі реєстри накопичують ці дані, але вони швидко втрачають актуальність та розповсюджуються помилки.

- До нас у редакцію неодноразово звертались читачі, які потерпали від рейдерів, проблеми реєстрів власників бізнесу, земельних ділянок тощо. Хтось із чиновників змінював інформацію в реєстрі і готово – власник інший і довести щось в суді неможливо. Вирішується якось ця ситуація?

- Тут у нас дуже багато інноваційних планів! Дійсно, ми відчуваємо певну кризу довіри громадськості до державних реєстрів. І навіть, якщо реєстр має всі необхідні сертифікати щодо захисту. Так склалося історично.

Цю довіру потрібно підвищувати як через упорядкування реєстрів, їх надійний захист, внесення даних з використанням ЕЦП, так і використанням сучасних інноваційних підходів.

Цього року ми вже разом з Мінюстом та Мінагрополітики реалізували два пілотних проекти, коли всі дані про транзакції в Державному земельному реєстрі та Державному аукціоні арештованого майна СЕТАМ записуються в блокчейн з онлайн доступом громадськості. Це 100 % гарантія, що дані не будуть переписані заднім числом, а також можливість онлайн публічно перевірити власну транзакцію.

Але ми йдемо ще далі. Так, на базі реєстру речових прав, в якому зберігається інформація про об’єкти нерухомості та їх власників, ми разом з Мінюстом розпочали запровадження САРТ-контрактів. Це передбачатиме можливість власнику об’єкта нерухомості отримати особистий електронний ключ, без якого неможливо буде завершити операцію з його майном. Тобто у випадку проведення будь-якої операції завершальним етапом зміни даних в реєстрі є підтвердження транзакції з використанням особистого електронного ключа власника. Це унеможливіть будь-які рейдерські захоплення.

КОЛИ З’ЯВИТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНИЙ БЛОКЧЕЙН?

- Блокчейн - досить нова технологія. Навіщо тут експериментувати?

- Протягом життя ми всі стикаємося з різними ситуаціями, коли вимушені довіряти третій стороні – банкам у справах фінансів, нотаріусам і державі у юридичних та життєво важливих питаннях. Наприклад, реєстрація прав на нерухомість, авто, бізнес або реєстрація народження дитини, отримання паспорта та багатьох інших процесів.

От уявіть, що частину цих функцій, а згодом може й більшість з них, можна передати дуже надійній та прозорій технології, яка виключає ризик людського фактору. І яку неможливо підкупити, вмовити, шантажувати чи хоч якось змусити зловживати. Навпаки, завдяки інноваційному способу зберігання та накопичення даних всі мають можливість перевірити, що необхідні вам дії дійсно були здійснені та нічого не вносилося вчорашнім днем.

Основні переваги цієї технології у тому, що вона дозволяє здійснювати суспільний контроль над системою, у яку її впроваджено, забезпечує надійну синхронізацію даних і захищає від підміни цих даних у результаті хакерських атак. Тому для нашої країни – це саме те, що потрібно. До речі, у світі не відомо жодного випадку злому цієї системи.

Переважна більшість асоціює блокчейн виключно з майнингом крипто валют. Однак сфери застосування технології розподілених реєстрів не обмежуються тільки фінансовою сферою. До речі, згідно з нещодавнім дослідженням, IBM 9 з 10 державних установ, що брали участь в опитуванні по всьому світу, відповіли, що планують інвестувати в блокчейн.

- В яких реєстрах буде використовуватись ця технологія?

- На рівні України ми визначили 2 ключові сфери для пілотування цієї технології – земельні відносини та державна реєстрація. Саме тут ми відчуваємо високу недовіру зі сторони суспільства та очікуємо високу результативність від блокчейну. Перші пілотні проекти реалізуються на базі Державного земельного кадастру, реєстру речових прав та аукціону СЕТАМ – Open Market. Фактично ми завершуємо першу фазу. У вересні ми вже презентували ряд важливих та інноваційних у загальносвітовому масштабі результатів.

По-перше, це перший у світі електронний аукціон на блокчейні, який записує в блоки 9 видів ключових транзакцій та надає можливість їх повного контрою та моніторингу, зокрема, через публічну ноду аудитора. Такою нодою вже став Фонд Східна Європа.

По-друге, це перший етап переведення земельного кадастру на блокчейн. Зокрема, вже всі земельні витяги також записуються в блоки, а хещ відповідної транзакції друкується на витягу у вигляді QR-коду. Знову все публічно та довірено перевіряється через ноду аудитора Transparency International.

Подальші наші плани ще амбітніші. Серед них і врегулювання криптовалюти, криптобіржі, національного блокчейну тощо. Концепція розвитку електронного урядування до 2020 року також визначає технологію блокчейн, як один з ключових інструментів швидкого реформування держави та забезпечення прозорості й довіри до всіх процесів. Trust by Default.

MOBILEID І ЄДИНИЙ ДЕРЖПОРТАЛ Е-ПОСЛУГ

- У багатьох країнах існує єдиний портал держпослуг. Чула, у нас теж робиться подібне?

- Так, запровадження загальноєвропейського принципу one-stop-shop (всі послуги з єдиного ресурсу) є ключовим завданням. Насправді, було вже 3-4 спроби в Україні створити такий єдиний портал.

Сьогодні ми спільно з Мінекономрозвитку та європейськими проектами та донорами об’єдналися, щоб нарешті реалізувати єдине та успішне бачення. Ми беремо за основу філософію визнаного кращого порталу – gov.uk – портал послуг Великобританії. На це потрібен час. Тож поки ми вирішили, з нову ж досвіду країн ЄС, зробити всі е-послуги доступними через Урядовий портал kmu.gov.ua.

20 грудня 2017 року ми презентували оновлений Урядовий портал. Він має сучасний дизайн і технологічну платформу та побудований з урахуванням потреб користувачів і кращого світового досвіду. Серед головних новацій – розділ, в якому зібрані усі електронні публічні послуги для громадян та бізнесу.

Портал протягом місяця буде працювати у тестовому режимі, тож долучайтеся, щоб зробити його дійсно якісним та корисним.

- Що в планах впровадження е-послуг на 2018 рік?

- Плани дуже амбіційні! В першу чергу, це повноцінне запровадження "Трембіти" і підключення до електронної взаємодії базових реєстрів. До кінця року один мобільний оператор запровадить сервіс MobileID, тож у наступному маємо стимулювати інших операторів та сприяти поширенню цього важливого сервісу. До кінця 2018 року маємо презентувати 100 найбільш важливих е-послуг. Також дуже багато планів з відкриття державних даних тощо.

Сьогодні в нас є потужна політична воля від голови уряду, розуміння та співпраця з іншими центральними органами влади, міжнародними партнерами та донорами. Тож настрій бойовий та позитивний. А головний ризик – це політичні інтриги та популізм.

Тетяна Галковська, "Цензор.НЕТ"

Джерело: https://censor.net.ua/r3041450